Призначення й використання основних функцій табличного процесора

Функції — заздалегідь визначені формули, які виконують обчислення по заданих величинах, що називаються аргументами, і в зазначеному порядку. Ці функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення.

Структура функції починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, що відкриває дужка, список аргументів, розділених комами, що закриває дужка.

Excel має більше 400 вбудованих функцій, об'єднаних в 9 груп: фінансові, дата і час, математичні, статистичні, посилання і масиви, робота з базою даних, текстові, логічні, перевірка властивостей і значень.

Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій. Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка, або комбінацією клавіш SHIFT+F3. Майстер функцій – це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними.

Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині знаходиться поле для швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції певної групи. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її короткий опис. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.

Після вибору відповідної функції і натискання клавіші «ОК», з’являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень. Якщо аргументів функції багато, у вікні автоматично збільшується кількість потрібних для обчислення полів, але не більш як 30.

У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів (аргумент – це значення, використовувані функцією для виконання операцій або обчислень. Тип аргументу, що використовується функцією, залежить від конкретної функції. Звичайно аргументи, що використовуються функціями, є числами, текстом, посиланнями на комірки й іменами.) іншої функції.

§  Математичні:

§  SIN Повертає синус заданого кута;

§  COS Повертає косинус числа;

§  TAN Повертає тангенс числа;

§  КОРЕНЬ Повертає позитивне значення квадратного кореня;

§  СТЕПЕНЬ Повертає результат піднесення числа в ступінь;

§  ПРОИЗВЕД Повертає добуток аргументів;

§  СУММ Сумує аргументи;

§  РАДИАНЫ Перетворить градуси в радіани;

§  ГРАДУСЫ Перетворить радіани в градуси;

§  СУММЕСЛИ Сумує комірки, задані вказаною умовою.

§  Статистичні:

§  МАКС Повертає максимальне значення зі списку аргументів;

§  МИН Повертає мінімальне значення зі списку аргументів;

§  СРЗНАЧ Повертає середнє арифметичне зі списку аргументів;

§  СЧЁТЕСЛИ Підраховує кількість непустих комірок в діапазоні що задовольняють вимогу.